Тиврівський пивзавод

У 1898-му році в Тиврові місцевий поміщик Ярошинський відкривав пивоварню, проте справи в нього йшли не дуже добре. Тому, через кілька років її викупив, можливо один з найбільш впливових людей в губернії, граф Дмитро Гейден.

Він суттєво розширив можливості пивоварні та зробив справжню технічну революцію, застосував у виробництві нові для того часу електрику та механізував виробництво. Вперше на Поділлі була застосована механічна машина на кінній тязі, також енергію завод отримував від побудованої на річці Південний Буг міні-гідроелектростанції. Початок ХХ століття був найславетнішим для заводу. В 1901-му році було зварено 164 тисячі 439 відер пива. Рекордним показником була відмітка в 175 тисяч відер пива на рік. Крім того, що пінне з Тиврова подавалось в кращих закладах Москви та Петербургу, його експортували до Фінляндії, Чехії, Австро-Угорщини та Німеччини. Саме пиво отримало ряд нагород на міжнародних виставках у Петербурзі, Мюнхені та Празі.

Під час Першої Світової війни Дмитро Гейден повернувся до армії та був серед офіцерів армії Брусилова. Поділля було прифронтовою територією. Завод почав занепадати, а з встановленням влади більшовиків, пивоварний завод графа Гейдена націоналізували та перетворили в районний пивзавод.

Тут почали випускати "стандартні радянські сорти" -: "Жигулівське", "Ячмінний колос", "Київське", "Донецьке", "Московське", "Російське" та "Українське". На заводі варили навіть експортний до США вид пива. У 1983-му році на завод розливав 385 тисяч літрів пива. За часів незалежності колектив заводу хотів приватизувати підприємство.

Проте, велику частину акції викупили підприємці з сумнівним статусом. Заводом зацікавилась українсько-російська фірма. Внаслідок чого в 1996-му році завод закрився, а обладнання здали на металобрухт.

Джерело: vlasno.info