У 1746 році у Тиврові збудували дерев'яний костел для оо.-домініканців. У 1752-1760 роках було споруджено муровані костел та монастир коштом Я. Калітинського та інших жертводавців на місці попереднього дерев'яного (у храмі знаходився чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської, привезений 1739 року Калітинськими). 1800 року у костелі сталася пожежа, після якої його відреставрували. У 1832-1833 роках монастир закрили, а храм став парафіяльним. 1841 року костел освятив єпископ Франциск Мацкевич.
Радянська влада з особливою “любов’ю” відносилася до представників релігійної громади. Так костел перетворили спочатку на склад у 1947 році, а потім, під кінець 60-х років тут почав діяти завод пластмасових виробів, де працювало понад 300чол, вбиральню облаштувала на найсвятішому місці храму, де розташовувався вівтар, підкреслюючи свою зневагу до релігії. Приміщення монастиря ж пристосували під житлові кімнати. В 1990-х рр. фабрика пластмас (виготовлення кришок та побутових виробів) перестала працювати. Будівля колишнього костелу та кляштору почала перетворюватися на руїну. Ініціативна група місцевих католиків розпочала старання про повернення храму громади. Це було дуже важким завданням враховуючи, що в частині кляштору мешкали люди, а стан решти об’єкту вимагав великих вкладень. Втім на початку 1990-х рр.. костел було передано громаді. При розчистці крипти костелу було знайдено кістки захороненних тут людей, які імовірно є жертвами репресій...
コメント