Тиврово є типовим єврейсько-польским містечком Південно-західного краю

Кожна згадка про наші місця в давні часи дорогоцінна.Кожна світлина - на вагу золота.

Сьогодні я хочу познайомити учасників нашої групи з описом містечка Тиврів,що був опублікований в часописі 'Исторический вестник' за червень 1912 року. Це уривки з оповідання Володимира Валеріановича Данилова ''По Южному Бугу''. У тому ж номері було опубліковано унікальне оглядове фото Тиврова,де можна побачити і костел,і знищену пізніше Свято- Вознесенську церкву і можливо ще існуючу тоді будівлю давньої ратуші. *** "Поділля,яке все назвати можна садом..." - так писав польський письменник Крашевський.

Але якщо Поділля - сад, то містечка його,яких тут дуже багато,перенаселенні євреями,являють собою оазиси бруду та всілякої нечистоти серед цього саду.В одне з таких містечок - Тиврово, на Південному Бузі, занесли мене обставини.

Дуже старе поселення, зруйноване у XV столітті татарами,яким поляки або навіть їх руські окатоличені приспішники віддавали іноді руське населення "на поток і на розграбування" - Тиврово є типовим єврейсько-польским містечком Південно-західного краю. Коли в'їжджаєш в таке містечко чи в яке-небудь заштатне місто типу Немирова, Бара - перш за все в очі кидається висока,гостра дзвіниця костелу, який панує над всіма будівлями і дивиться з висоти своєї величі на скромну православну церкву - нестильну,маленьку.І тоді як православна церква мовчить, костел в визначений час нагадує про себе тоненьким передзвоном. Тиврівський костел, як передають, бувший базиліанський монастир. Тепер кельї його порожні і поруч, в бувшому палаці князя Кочубея, розмістилось православне духовне училище. Цей нині напівзгорілий палац оточений великим тінистим парком, з ложбинами, містками і років двадцять п'ять тому назад слугував незвичайною резиденцією одного великого князя... Цій обставині місцеві жителі приписують появу в їх містечку шоссе.

Якби якийсь художник забажав намалювати живі та історично-правдиві ілюстрації до тих розділів "Тараса Бульби" Гоголя, де описуються мандри Тараса в супроводі Янкеля по варшавським середньовічним захолустям, - хай замалює вулиці Тиврова і кращої натури йому не знайти.Єврейські будиночки Тиврова - творіння насправді чудної архітектури. Низенькі, збиті з з різноманітного будівельного непотребу,багато з них двоповерхові з балконами,які призначенні аж ніяк не для відпочинку хазяїв... Тип єврейських будівель виробився під впливом економічних умов. Містечка подібні Тиврову належать тут поміщикам. Жителі ж будували свої будиночки на чужій землі на правах вічних арендаторів, по тутешньому - чиншевиків. Де там чиншевикам - євреям було заводити справжні садиби,коли все життя їх побудоване на копійчаному розрахунку.Бажання ж як можна більше використати арендоване місце викликало "американське" устремління вгору: тут можна зустріти будиночки в одне вікно на вулицю - такі вони малі - але в два поверхи..."